Water tower at the Central Station of Darmstadt, Водонапірна вежа та місце для заходів у Дармштадті, Німеччина

Водонапірна вежа на Центральному вокзалі Дармштадта — це вежа з обтинькованої цегляної кладки, зведена у 1910–1912 роках за проєктом залізничного архітектора Фрідріха Меттеганга. Її відкритий сталевий резервуар, напівсферична посудина з підвісним дном за конструктивним принципом Георга Баркгаузена, несе дерев'яну конструкцію сланцевого даху. У вежі також розміщувався пост сигналізації IV, що працював пневматично, а не механічно.

Вежу звели між 1910 і 1912 роками поруч із новим головним вокзалом Дармштадта за проєктом Фрідріха Меттеганга, Baurat у залізничній дирекції Майнца. Вона постачала воду вокзалу й локомотивам і містила пост сигналізації IV з пневматичним керуванням. Пост замінили 1972 року, а з кінцем парової тяги 1975 року вежа втратила призначення. 1978 року її планували знести, але 8 серпня 1978 року взяли під охорону після того, як мешканці помітили риштування; 1986 року Альбрехт Пфоль купив її у Bundesbahn, а 2003 року відреставрували.

Назва вежі нагадує про її роль у постачанні води станції та розміщеним там паровозам. У вежі також містився пост централізації IV, що працював пневматично, а не механічно. З чотирьох таких поєднань водонапірної вежі й поста централізації в Німеччині лише дармштадтське збереглося як технічна пам'ятка. Від 1986 року нею володіє музикант, композитор і архітектор Альбрехт Пфоль, який купив її в Deutsche Bundesbahn; у колишній котельній розміщено майстерню художниці.

Вежа стоїть біля головного вокзалу Дармштадта, поруч із Дорнгаймерським мостом. Колишня котельня тепер слугує майстернею художниці, а решта поверхів використовується для заходів, тож відвідини залежать від програми. Це охоронювана технічна пам'ятка, а не музей із постійним графіком.

Вежа є єдиним збереженим німецьким прикладом водонапірної вежі з вбудованим сигнальним постом, комбінація яких будувалася чотири рази. Її сигнальний пост працював пневматично, а не механічно. Музикант, композитор і архітектор Альбрехт Пфоль купив вежу в Deutsche Bundesbahn у 1986 році, врятувавши її від знесення.