Rostock astronomical clock, Астрономічний годинник у церкві Святої Марії, Росток, Німеччина

Астрономічний годинник у Ростоку стоїть в обході хору церкви Святої Марії, між двома стовпами за головним вівтарем, і має одинадцять метрів висоти. Він складається з трьох частин: карильйону з півкруглою сценою та фігурою Ісуса, циферблата 1472 року з концентричними кільцями годин, зодіаку й місяців та календаря, чинного до 2150 року.

У церкві Святої Марії годинник засвідчено вже 1379 року: міські рахунки фіксують 212,5 марки, сплачені за годинник і його корпус, можливо, Ніколаусу Лілієнфельду. 1398 року він був пошкоджений під час перебудови. 1470 року міська рада доручила нюрнберзькому годинникареві Гансу Дюрінгеру виготовити новий астрономічний годинник; 1472 року єпископ Вернер фон Шверін надав сорок днів відпусту тим, хто долучився. Після Реформації догляд занепав; Лоренц Борхгард відновив годинник у 1641–1643 роках, переробивши корпус у стилі пізнього Ренесансу, а 1710 року вантажний привід замінили маятником. Карл Бергер і Гендрікус Янсен повністю відреставрували його 1885 року, а на початку 1943 року бетонна стіна захистила годинник від бомбардувань; її прибрали 1951 року.

Опівдні механізм випускає дванадцятьох апостолів через двері повз рухому статую Ісуса, який благословляє їх, перш ніж вони зайдуть через інші двері. Юда йде останнім, не вклоняється і бачить, як двері зачиняються перед ним, тож мусить чекати до наступного дня. Чотири різьблені дерев'яні панелі з Адамом і Євою, встановлені у XVII столітті, розташовані над годинником.

Годинник стоїть у хоровому обході між двома стовпами за головним вівтарем, його висота — одинадцять метрів. Хода дванадцяти апостолів відбувається опівдні, а не щогодини. Теперішній головний вівтар 1720 року закриває верхню частину годинника з нави.

На початку 1943 року, побоюючись авіанальотів і пам’ятаючи про знищення астрономічного годинника в Любеку попереднього року, перед годинником звели бетонну стіну. Її прибрали лише 1951 року, і годинник не зазнав значних пошкоджень.