Marienkirche, Церковна будівля у Фрайбурзі, Саксонія-Ангальт, Німеччина

Церква Св. Марії — пізньороманська базиліка з вапнякових блоків із трьома вежами: парою західних веж за зразком східних веж Наумбурзького собору та присадкуватою середхресною вежею під ромбічним мідним дахом. Пізньоготична зальна нава, зведена незадовго до 1500 року, має чотири прямокутні прясла та вісім прясл бічних нав на шести восьмигранних стовпах. Відкритий з трьох боків західний притвор «Paradies» зберігає романський тимпан із Богородицею на троні, Немовлям та ангелами з кадилами, повернутий на місце 1940 року.

Будівництво розпочалося близько 1220 року за ландграфа Людвіга IV Тюринзького та його дружини Єлизавети; дендрохронологія датує основні частини 1225 роком. На початку XV століття романську апсиду замінив теперішній готичний хор, а в другій чверті століття додали ризницю. Близько 1500 року наву перебудували як пізньоготичну зальну церкву, що надало споруді сучасного вигляду.

Пізньоготичний головний вівтар близько 1500 року, у центрі різьблення якого зображено Коронування Марії, і купіль 1592 року є головним оздобленням церкви. Усередині стоять численні надгробні пам'ятники XVI–XVII століть. Церква лежить на південному маршруті Straße der Romanik, Романського шляху.

Церква стоїть на південний схід від прямокутної ринкової площі Фрайбурга, на східній межі міста, і належить до південного маршруту Straße der Romanik. Західний притвор, званий раєм, відкривається на площу трьома великими стрілчастими арками на колонах. Південний притвор має напис із роком 1493.

Південний притворок має напис 1493 року, а західний тимпан, повторно встановлений 1940 року, зображує Богородицю з Немовлям на троні в оточенні ангелів із кадилами. У південному вікні середхресної вежі є невелика кам'яна фігурка, яку, ймовірно, вирізьбили для відвернення демонів.