Kapuzinerkloster Waldshut, монастир у Вальдсгут-Тінгені, Німеччина

Капуцинський монастир Вальдсгут — монастирська будівля XVII століття в Вальдсгут-Тінгені на Рейні. Комплекс складається з простої церкви, приміщень для ченців та різних службових будівель, розташованих навколо внутрішнього двору з садами, спроектованих відповідно до принципів простоти капуцинського ордену.

Капуцинські фундації Передньої Австрії служили Контрреформації; планування у Вальдсгуті почалося 1650 року, 1652 року ділянку передали ордену, а Франц I Хуллот зі Санкт-Блазієна заклав наріжний камінь 14 червня 1654 року. Монастирську церкву освятив 7 вересня 1659 року констанцький єпископ Франц Йоганн Фогт фон Альтензумерау. Монастир скасували 1821 року; від 1859 року Шпітальфонд Вальдсгута використовував неодноразово перебудований комплекс, згодом лікарню, а нині Klinikum Hochrhein.

Монастирську церкву освятив 7 вересня 1659 року констанцький єпископ Франц Йоганн Фогт фон Альтензумерау унд Прасберг; пресвітерій присвятили святому Антонію Падуанському, а церкву для мирян — Непорочній Діві Марії. 1681 року капуцин Марко д'Авіано, запрошений радою та громадянами, уділив тут своє благословення. 1758 року виникла суперечка з містом через влаштування хресних стацій у церкві для мирян.

Місце зручно розташоване в центрі Вальдсгут-Тінгена і легко доступне з центру міста. Каплиця колишнього монастиря тепер є частиною медичного закладу, тоді як інші частини перебувають у приватній власності або використовуються по-новому.

Монастирську церкву освятили 1659 року: пресвітерій під патронатом святого Антонія Падуанського, а церкву для мирян — під патронатом Пречистої Діви Марії. У пресвітерії замурували два князівські поховання сердець: єпископа-князя Йоганна Франца фон Шенау, який помер 1656 року, та ландграфа Йоганна Людвіга II фон Зульца, який наказав поховати своє 1687 року.