Martinskirche, Євангельсько-лютеранська церква в Даутфе, Гессен, Німеччина

Мартінскірхе в Даутфе — протестантська зальна церква з бутового каменю на невисокому пагорбі, що складається з трьох з'єднаних частин: нави XI століття, безвіконної західної прибудови Вендельштайн і східної хорової вежі, доданої близько 1275 року. Стіни нави переважно викладено «ялинкою»; напівциркульний тимпан над південним порталом, виготовлений у 1959/60 роках, зображує святого Мартина, який ділить плащ із жебраком.

Даутфе вперше згадано в Лорському кодексі 791 року як центр місії у внутрішній частині Гессену. Муровану церкву звели близько 1100 року; у XII столітті з заходу додали безвіконний Вендельштайн, а близько 1275 року східна хорова вежа замінила покинуту західну. 1526 року Даутфе прийняло протестантську віру, а Албанус Непотіанус був першим лютеранським пастором у 1529–1535 роках.

Церква присвячена святому Мартину, національному святому франків, зображеному на печатці священика Конрада 1279 року. Даутфе в середні віки було місцем церковного суду (Зендгеріхт), і після відокремлення Бухенау та Еккельсгаузена парафія налічувала ще 15 сіл. Тимпан над південним порталом 1959/60 років повторює середньовічне зображення Мартина, який ділить плащ із жебраком.

Церква стоїть на невисокому підвищенні в межах муром обнесеного церковного цвинтаря, який використовували для поховань до 1816 року. Головний вхід — південний портал із напівциркульним тимпаном, де зображено святого Мартина, що ділить плащ; із західного боку 1960 року пробили стрілчастий портал і два малі вікна. До інтер'єру ведуть кілька дверей на галереї.

Кроквяна конструкція даху, датована дендрохронологічно зрубом узимку 1087/1088 року, вважається найдавнішою в Німеччині й однією з найдавніших у Європі. Дубові балки використали свіжими, тому можна припустити зведення 1088 року.