St. Johanniskirche, Церковна будівля в Центрумі, Німеччина.

Церква Святого Йоганніса — проста церква зі світло-сірим тиньком і прямокутним планом, чий стрімкий дах вкритий чорним шифером. Квадратна західна вежа зведена з порфірового туфу з Гільберсдорфа, має по дві потужні лізени на кожному боці й увінчана мідним дахом із хрестом. Лише три стрілчасті вікна апсиди нагадують про готичне походження; зруйновану 1945 року вежу відбудували на меншу висоту.

Попередня будівля вперше задокументована 1264 року, присвячена Івану Хрестителю й належала бенедиктинському монастирю Св. Марії, тоді ще поза міською межею Хемніца. Її неодноразово руйнували, зокрема гусити 1430 року та під час Шмалькальденської війни, і востаннє відбудували 1566 року після Реформації. Від 1875 року нею знову користувалася власна громада, і храм сильно перебудували в неоготичному стилі; 1913 року Еріх Базарке прибрав ці форми, а 1945 року західну вежу частково зруйнували й пізніше відновили на меншій висоті.

З 1997 року церква використовується як молодіжна церква, а на першому поверсі західної прибудови розміщені молодіжне кафе й молодіжна парафіяльна канцелярія. Назва походить від Івана Хрестителя, якому присвячена церква; вона належала бенедиктинському монастирю Святої Марії. Йоганнісглоке, відлитий Освальдом Гіллігером 1475 року, — найстаріший дзвін Хемніца.

Церква стоїть у парку «Жертв фашизму» на Теразенштрассе в районі Центрум. З 1997 року вона слугує молодіжною церквою; на першому поверсі є молодіжне кафе й молодіжна парафіяльна канцелярія, до яких ведуть бічні двері біля західної вежі. Цю західну вежу після часткового руйнування 1945 року відбудували лише на зменшену висоту.

У вежі висить найстаріший дзвін Хемніца: Йоганнісглоке, відлитий 1475 року Освальдом Гіллігером, діаметром 118,5 см. 1981 року ливарня Шиллінга з Апольди додала ще два бронзові дзвони, більший з яких є точною копією барокового попередника. Орган Зільбермана 1722 року продали 1879 року до Аулігка, а 1913 року встановили інструмент Ємліха.