St. Joseph, Церковна будівля в Кальку, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія

Святий Йосип — неоготична цегляна зальна церква, зведена 1899–1902 років за проєктом Гайнріха Ренарда в історичному центрі Калька. Тринавовий інтер'єр після воєнних руйнувань відбудували у значно спрощеній формі 1949–1952 років за планами Домінікуса і Ґотфріда Бемів. Квадратна цегляна вежа має годинник із білим циферблатом, чотири кутові пінаклі та стрімкий темно-сірий шпиль із хрестом.

Церкву Святого Йосифа звели у 1899–1902 роках за проєктом архітектора Гайнріха Ренарда, бо парафіяльна церква Святої Марії (1863–1866) стала затісною для зростальної католицької громади Калька. Неоготичну цегляну зальну церкву сильно пошкодили в Другій світовій війні, а в 1949–1952 роках відбудували у значно спрощеній формі за планами Домінікуса Бема та його сина Ґотфріда Бема. 12 квітня 1983 року її внесли до переліку пам'яток під номером 1413.

Церква присвячена святому Йосифу, патрону парафії, який зображений серед символічних орнаментів вікон хору, створених Домінікусом Бемом. Ті самі вікна вказують також на євхаристію, Марію та Kolpingverein — католицький робітничий рух, укорінений у Кальку. Одне орнаментне вікно має внизу дати з історії будівлі: 1902 erbaut, 1943 zerstört, 1952 wiedererbaut.

Св. Йосиф стоїть в історичному центрі Калька на правому березі Рейну, у деканаті Дойц Кельнської архідієцезії. Цегляна вежа з темно-сірим шпилем і циферблатом годинника править за орієнтир. Церква внесена до переліку пам'яток (№ 1413 від 12 квітня 1983 року); доступ залежить від розкладу богослужінь парафії.

Одне з орнаментальних вікон церкви фіксує історію споруди на нижньому краї: збудовано 1902 року, зруйновано 1943 року, відбудовано 1952 року. Сім вікон трансепта роботи Домінікуса Бема показують по дві стації Хресної дороги, а його син Ґотфрід створив у 1952–1954 роках хрестильне вікно у вежі.