Solingen-Dahl, Історичне поселення в Золінгені, Німеччина

Золінген-Даль — невелике поселення в долині Фібах, до якого веде тупикова вулиця Кюльманнвег від Мешайдер-штрассе. Його будівлі стоять уздовж двох маленьких вулиць під назвою Даль. Домінують дві фахверкові будівлі першої половини XVII століття: Ріхтергаус із цокольним поверхом з природного каменю та дуже щільним фахверком і Шеффенгаус, західний фасад якого обшитий дерев’яною дранкою.

Поселення вперше згадується в документах 1363 року як Даіле, а в 1488 році з'явилося в записах абатства Альтенберг. Протягом наступних століть воно розвинулося в адміністративний центр, де судді виконували свою роботу.

Ріхтергаус демонструє регіональну архітектуру через свою фахверкову конструкцію та фундамент з натурального каменю, типовий для того періоду. Поселення слугувало житлом і місцем роботи місцевих суддів, які проводили тут судові засідання.

Даль лежить у долині Фібаха, дістатися можна через Кюльманнвеґ — глухий провулок від Мершайдер-штрасе (L141); трохи південніше проходить чотирисмугова Фібахтальштрасе. Будинки стоять уздовж двох малих вулиць, що також мають назву Даль; одна з них веде пішохідною стежкою в долину Фібаха й з'єднується з тамтешніми маршрутами. Петер-Кнехт-Гаус — житловий будинок, а не музей.

Назва Даль вказує на розташування поселення в долині потоку Фібах, а не на слов'янський корінь. Уперше воно згадується як Daile 1363 року, а як Hove im Daill — у десятичному реєстрі абатства Альтенберг 1488 року, коли це був ще окремий хутір.