Woltersdorfer Schleuse, шлюз у Вольтерсдорфі, Німеччина

Вольтерсдорфер Шлойзе — це однокамерний шлюз із греблею в громаді Вольтерсдорф під Берліном, що з'єднує Калькзеє з боку Рюдерсдорфа з Флакензеє з боку Еркнера. Камеру 1893 року подовжили до 67 метрів, середній перепад становить 2,10 метра. Для веслових човнів і каяків є ручний волок.

Першу дерев'яну греблю з проходом для суден збудували близько середини XVI століття за 300 метрів вище теперішнього шлюзу. Близько 1700 року за 50 метрів на схід від сучасного місця постала друга шлюзова камера зі стінами з випаленої цегли, а її басейн засипали після 1882 року. Теперішній шлюз викопали у східному схилі Вердера з весни 1880 року, завершили в грудні 1881 і відкрили 8 травня 1882; 1893 року камеру подовжили до 67 метрів.

Шлюз є кінцевою зупинкою трамвая Вольтерсдорфа, а південніше розташовані причали для пасажирських суден. Улітку ним користуються сотні любителів водного спорту, а для веслових човнів і каяків біля камери є ручний човновий спуск. Засипаний басейн другого шлюзу нині утворює площу між готелем Kranichsberg і млином, позначену зеленою смугою.

Шлюзова камера має довжину 67 метрів, середній перепад — 2,10 метра. Каное та веслові човни користуються ручним човновим спуском замість камери. Шлюз є кінцевою зупинкою трамвая Вольтерсдорфа, а на південь від нього причалюють пасажирські судна. Пішохідний міст залишається прохідним навіть при піднятому розвідному мості.

Третій шлюз було завершено в грудні 1881 року, але не відкривали, бо не могли домовитися про дату урочистостей. 8 травня 1882 року шкіпер Піпер із двома синами зайшов у старий шлюз; на виході вони зірвали нижні ворота, і о 4:29 було дано дозвіл користуватися новим шлюзом. Засипаний басейн другого шлюзу тепер утворює площу між готелем Kranichsberg і млином, її видно за зеленою смугою.