Haus Langendonk, Водний замок у Північному Рейні-Вестфалії, Німеччина

Гаус Лангендонк — водний замок у Північному Рейні-Вестфалії, оточений ровами з водою, що поєднує житлові та оборонні елементи. Комплекс складається з кількох частин, зокрема веж і стін, типових для таких замків.

Haus Langendonk уперше згадано 30 квітня 1391 року, коли зброєносець Йоганн фон Вієнгорст передав свій «huys zu Langendunck» кельнському архієпископу Фрідріху III фон Заарвердену як відкритий замок, отримавши дозвіл на укріплення. Потік Флойт був кордоном між герцогством Гелдерн і Кельнським курфюрством: головний замок стояв на кельнській землі, а передзамок належав Гелдерну. Серед власників — Йоганн фон Альпен з 1436 року і пани фон Оссері з 1696 року; останній мешканець, пастор Антон Мемкен, переховувався тут під час Kulturkampf.

Руїну місцеві називають Mäuseturm, тобто Мишача вежа. Останнім мешканцем був священник Антон Мемкен, який переховувався в вежі під час Kulturkampf, бо без дозволу відправляв богослужіння для жителів Аенгенеша. Перший поверх вежі з циліндричним склепінням був доступний лише через малий отвір з верхнього ярусу і слугував коморою, а не в'язницею.

Місце розташоване поблизу Гельдерна, до нього ведуть місцеві дороги. Відвідувачам варто знати, що будівля розташована на приватній території, і її можна оглянути лише ззовні.

Руїну вежі називають Mäuseturm, тобто Мишачою вежею. Флойт колись був кордоном між герцогством Гелдерн і Кельнським курфюрством: головний замок стояв на кельнському боці, а передзамок — на гелдернському. Струмок випрямили у 1930-х роках, і тепер він тече приблизно за 100 метрів на схід від вежі.