Johanneskirche, Колишнє місце церкви у Вормсі, Німеччина

Святий Іван у Вормсі був десятикутною центричною спорудою з верхньою і нижньою церквами, вісь якої була зміщена від звичайного напрямку схід-захід до схід-схід-південь / захід-захід-північ. Головний вхід містився на західному кінці, а на східному — середній із трьох неглибоко приставлених до десятикутника хорів. Вежа частково стояла на арці південного хору і була меншою, ніж на деяких зображеннях.

Церква Святого Івана вперше згадана в документі 1200 року і за стилем датована останньою третиною XII століття: близько 1170 року звели зовнішній обхід, а приблизно через десять років — центральну частину. Незабаром вона перейшла до міської парафії, а нижня церква слугувала кістницею для малого Йоганнівського цвинтаря. У 1796/97 роках французькі війська використовували її як склад; 1801 року продали оздоблення, а 26 січня 1807 року — саму будівлю, розібрану до 1812 року.

Церква була присвячена Івану Хрестителю. Її нижня церква слугувала кістницею для малого Йоганнівського цвинтаря перед будівлею. У 1796/97 роках французькі революційні війська використовували її як склад. Близько 90 сполій зберігає Музей міста Вормс; інші фрагменти — у Лібіґгаусі у Франкфурті, Курпфальцькому музеї Гайдельберга, Музеї собору й дієцезії Майнца та Германіському національному музеї Нюрнберга.

Церкви вже немає: її розібрали до 1812 року, і на її місці на південь від Вормського собору тепер газон із деревами, що утворює південний соборний майдан. Близько 90 сполій будівлі зберігає Museum der Stadt Worms, інші фрагменти — у Франкфурті, Гайдельберзі, Майнці та Нюрнберзі. Перед переплануванням майдану пропонують археологічні розкопки.

Церкву розібрали до 1812 року; муляр Філіпп Якоб Блаттнер і тесля Бертран, які придбали її на аукціоні 26 січня 1807 року за 4958 франків, продали каміння як будівельний матеріал. Близько 90 сполій зберігаються в Museum der Stadt Worms, інші фрагменти — у Франкфурті, Гейдельберзі, Майнці та Нюрнберзі.