St. Michael, Церковна будівля в Зеесгаупті, Баварія, Німеччина

Святий Михаїл — католицький парафіяльний храм Зеесгаупта, розбудований у 1909–1911 роках Йозефом Айснером старшим і молодшим навколо старої каплиці Анни. Біла церква має високу вежу з циферблатом, арочні вікна й зелену цибулясту баню, а нава з чотирьох прогонів має пілястри та циліндричне склепіння з заліза й рабіцу.

Романська церква з хоровою вежею існувала в Зеесгаупті приблизно з 1346 року, а нижня частина вежі з тріумфальною аркою, ймовірно, сягає XII століття. 1352 року граф Валрам фон Зеефельд продав церкву Поллінгському монастирю, який 14 квітня 1479 року передав її Бернрідському монастирю. 22 серпня 1487 року було освячено готичну наву, а стару наву збережено як бічну каплицю. Близько 1688 року вежа отримала восьмикутний ярус і цибулясту баню, ймовірно, роботи Каспара Файхтмайра з Весобрунна.

Необароковий головний вівтар, спроєктований Йозефом Айснером і подарований 1910 року Гайнріхом Ріттером фон Далль-Армі та його дружиною Антонією, у центрі має образ Христа Царя; ліворуч архангел Михаїл погрожує грішникам полум'яним мечем, а Марія за них заступається. Лівий бічний вівтар показує Коронування Марії, обабіч — свята Єлизавета Тюринзька і свята Тереза з Авіли, а у верхньому круглому образі — свята Варвара.

Церква стоїть у центрі Зеесгаупта; вежа з циферблатом і зеленою цибулястою банею видна з навколишніх вулиць. Наву розширили на захід у 1909–1911 роках, тож головний вхід і чотири нові прогони містяться з протилежного боку від старої каплиці святої Анни. До колишньої нави, тепер каплиці святої Анни, потрапляють зсередини; від літургійної реформи вона слугує хоровим простором.

Пожежа 1815 року, що знищила 29 садиб у Зеесгаупті, спалила також вежу й розплавила її дзвони, але нава майже не постраждала. Вежу й дах тоді відбудували в класицистичному смаку — з пласкішим дахом і гострим шпилем. Розширення 1909–1911 років, під час якого вежу підняли на поверх і замінили шпиль на вигнуту цибулясту баню, частково профінансували коштом пожертви промисловця Генріха фон далл'Армі.