Jagdschloss, Мисливський замок і лісова садиба в Рені поблизу Бішофсхайма, Баварія, Німеччина

Jagdschloss Holzberg — це комплекс із трьох корпусів, завширшки близько 15 метрів і завдовжки 80 метрів, орієнтований з півночі на південь на висоті 773 м на південно-західному схилі Рену. Найдавніша частина — двоповерховий тинькований лісовий будинок 1614 року з майже квадратною триповерховою вежею з бутового каменю зі східного боку; вікна в пісковикових обрамленнях мають дати 1695, 1748 і 1795. Південне неороманське крило зведено у 1909–1911 роках, з двома круглими кутовими вежами під конічними дахами та південним фасадом з бутового каменю.

Найдавніша частина, мисливський і лісовий будинок, зведена 1614 року для вюрцбурзького князя-єпископа Юліуса Ехтера фон Меспельбрунна; його пісковиковий герб і рік досі видно над дверима з малими сходами. Маєток переходив між шляхетськими родинами Рену, а 1850 року його купив барон Константін фон Гебзаттель за 7050 гульденів. 1902 року його придбав данський граф Пауль Фредрік Шіммельманн, який у 1909–1911 роках добудував неороманське крило замку, схоже радше на замок Лінденборг у Північній Ютландії.

Назва Holzberghof нагадує про данського графа Пауля Фредріка Шіммельманна, який придбав маєток 1902 року і в 1909–1911 роках звів неороманське південне крило, назване тоді на його честь «Schloss Frederikstein». У їдальні, влаштованій на кшталт лицарської зали, й досі їдять при світлі гасових ламп, адже до електромережі садибу підключили лише 2009 року.

Великий паркувальний майданчик розташований безпосередньо на Hochrhönstraße, звідки приблизно 500-метрова під'їзна дорога веде до Holzberghof. Садиба лежить на висоті 773 м на південно-західному схилі Рену, приблизно за триста метрів на захід від дороги й за кілька кілометрів на північ від Бішофсгайма. Це вихідний пункт для кільцевих і високогірних походів у Lange та Hohe Rhön.

У південній вежі вмуровано образок 1820 року, який має зображати Святу Родину. До електромережі садибу підключили лише 2009 року, тож їдальня, оформлена як лицарська зала, досі освітлюється гасницями.