Liobakirche, церква в Таубербішофсгаймі, Німеччина

Ліобакірхе — біла церква з високим фронтоном, увінчаним темним черепичним дахом і невеликим хрестом на вигнутому верхньому краї. Два маленькі вікна розташовані над більшим прямокутним вікном, а два квадратні вікна обрамляють арочний вхід у червонуватому кам'яному обрамленні. Перед нею стоїть фонтан із червонуватого каменю з центральною колоною.

Церква була збудована в 1650 році як каплиця Святої Єлизавети і стала монастирською церквою францисканців, заснованих у Таубербішофсгаймі в 1629 році. Францисканці перенесли вхід на ринковий бік. Монастир розпустили в 1823 році, а останній чернець Еухаріус Гройліх помер у 1832 році. Згодом будівля слугувала гімназії, а під час Другої світової війни — складу.

Церква названа на честь святої Ліоби, англійської місіонерки, яку святий Боніфацій призначив першою абатисою бенедиктинського монастиря в Таубербішофсгаймі. У 2005 році під час святкування 1250-річчя міста архієпископ Роберт Цолліч офіційно проголосив її покровителькою міста. У вітрині всередині церкви зберігаються реліквії та твори Ліоби, зокрема рукописи пісень і театральних п'єс, а також експонати конгрегації бенедиктинок святої Ліоби з Індії.

Церква стоїть з боку ринку в Таубербішофсгаймі; францисканці перенесли туди вхід, щоб надати будівлі більшої виразності. Фасад виходить на фонтан із червонуватого каменю з центральною колоною, поруч стоїть червонувата будівля. Вхід — аркові двері в обрамленні з червонуватого каменю.

Під час реставраційних робіт у 1968 році під підлогою церкви були виявлені старі могили, ймовірно, що належали важливим особам з минулого. Це відкриття показує, що це місце було центром поховань і поклоніння протягом понад тисячі років.