Peenemünder Schanze, Археологічна пам'ятка в Мекленбург-Передній Померанії, Німеччина.

Пенемюндер Шанце — колишній форт на північному краю острова Узедом, де річка Пене впадає в Балтійське море. Збудований 1628 року як зіркоподібний земляний вал, згодом він був посилений казематами та цегляними будівлями. Зовнішній вал і рови утворювали прямокутну зірку, а в центрі був квадратний головний редут, оточений водяними ровами.

Тут у XV столітті діяла митна та лоцманська станція, де стягували мито поморських князів. 1628 року Валленштейн наказав насипати зіркоподібний земляний вал у найвужчому місці Пеенештрому; 24 червня 1630 року Густав II Адольф висадився і без опору захопив його. Від 1631 до 1721 року шведський, далі прусський, розібраний 1871 року.

Фортифікація відігравала важливу роль у захисті торгових шляхів і зборі мита з кораблів, що входили в регіон. Відвідувачі й досі можуть побачити, наскільки стратегічно важливим було це місце для контролю водного руху.

Форт розташований на північному краю Узедома, у найвужчому місці протоки Пене, в охоронюваному ландшафті археологічних пам'яток Пенемюнде. Від 1955 року це охоронювана археологічна пам'ятка, тому земляні вали оглядають з маркованих стежок, не ступаючи на них. Доступ пішки з села Пенемюнде.

Фортецю не розібрали 1759 року: того року під час Семирічної війни снаряд влучив у головний пороховий льох, вибух зруйнував значну частину валу й поранив 60 людей. Місце залишалося в прусських руках до остаточного розбирання 1871 року, а від 1955-го є охоронюваною археологічною пам'яткою.