Maria Immaculata, Парафіяльна церква в Бібурзі, Німеччина

Марія Іммакулата — романська стовпова базиліка в Бібурзі, зведена на плані латинського хреста з непотинькованих блоків вапняку й туфу. Світло-сірий фасад із тесаного каменю та стрімкий червоний черепичний дах огортають наву з високими півциркульними вікнами й нижнім рядом малих арочних отворів. Дві 36-метрові вежі з зеленими пірамідальними дахами та хрестами здіймаються над бічними хорами на правому кінці.

Єпископ Отто з Бамберга отримав замок Бібург у 1125 році від графа Генріха I Зіттлінгського та його дружини Берти, і будівництво церкви розпочалося негайно. Романську стовпну базиліку тимчасово освятили 1133 року, а урочисто — 1140 року єпископи Регенсбурга й Бамберга. Монастир став бенедиктинським абатством за абата Ебергарда, згодом архієпископа Зальцбурга. Після пожежі жіночого монастиря 1278 року ченці з 1394 року перекрили бічні нави готичними склепіннями, а головну наву — до 1532 року.

Церква присвячена Непорочному Зачаттю, звідси й назва Maria Immaculata. Від 1785 року вона є парафіяльним храмом Бібурга; цю роль раніше виконувала стара церква Святого Стефана, яку для цього розібрали. Надгробний пам'ятник блаженної Берти фон Ратценгофен, співзасновниці монастиря, перенесли сюди 1968 року з прощальної церкви в Аллерсдорфі; він стоїть в апсиді північної бічної нави.

Церква стоїть на пагорбі над долиною Абенс, біля північних відрогів Галлертау. Західний портал, колись єдиний вхід для людей ззовні монастиря, відкритий вітрам і дощам; другий вхід є із західного боку південного трансепту. Усі чотири дзвони висять у південній вежі, тому отвори північної вежі вже не звучать.

Звукові отвори північної вежі вже не виконують своєї функції: усі чотири дзвони висять у південній вежі. Дві 36-метрові вежі здіймаються над бічними хорами, їхні верхні яруси прорізані парними арковими отворами, а завершують їх пірамідальні дахи з кулею та хрестом.