Klarissenkloster Pfullingen, Монастир у Пфуллінгені, Німеччина

Кларіссенклостер Пфуллінген — це монастирський комплекс із церквою з ранньоготичними елементами, включаючи настінні розписи та збережену комунікаційну решітку з XIII століття. Комплекс містить житлові, функціональні та молитовні приміщення, організовані відповідно до потреб монастиря.

Будівництво розпочалося 11 листопада 1250 року, згідно з хронікою 1525 року, написаною анонімною кларискою, яка називає Мехтільду та Ірмель фон Пфуллінген засновницями. 21 жовтня 1252 року папа Іннокентій IV прийняв жінок до ордену кларисок і наклав на них статут кардинала Гуголіна. 16 листопада 1252 року прибули черниці з Зефлінгена, а 25 листопада 1278 року громада переїхала до завершеного монастиря. Остання жива черниця близько 1590 року перейшла до протестантизму, і монастир припинив існування.

Монастир був присвячений святій Цецилії, і черниці з 1263 року дотримувалися правила Урбана IV, яке закріпило назву ордену за Кларою з Ассізі. Розмови із зовнішнім світом дозволялися лише з дозволу абатиси, під наглядом двох сестер, біля розмовної решітки, де відбувалися також сповідь і причастя.

Від колишнього монастиря збереглося лише кілька будівель, зокрема монастирська церква та середньовічний парлаторій із ґраткою для розмов. У джерелах не вказано годин роботи чи порядку відвідування, тому перед поїздкою варто дізнатися на місці. Комплекс розташований у Пфуллінгені в Баден-Вюртемберзі, на південь від Штутгарта.

Оригінальна комунікаційна решітка часів заснування збереглася донині, показуючи, як черниці розмовляли з відвідувачами, зберігаючи свій затворницький спосіб життя. Ця деталь ілюструє напругу між суворою відокремленістю та необхідним контактом із зовнішнім світом.