Schloss Leitzkau, Замок і колишній монастирський комплекс у Гоммерні, Саксонія-Ангальт, Німеччина

Замок Лайцкау це замок і колишній монастирський комплекс премонстратів у Лайцкау, частині Гоммерна в Саксонії-Ангальт. Прямокутний комплекс постав із середньовічних монастирських будівель; монастирську церкву перетворили на замкову, її бічні нави й хор зруйнували, а північну вежу вкоротили вдвічі. Статіус фон Мюнхгаузен надбудував східне крило як «Альтхаус» і від 1593 року звів «Нойхаус» на фундаментах західного крила, з'єднаного з пізньоготичним будинком пробста чотириповерховим лоджійним фасадом зі сходовою вежею.

Церква Святого Петра в Лейцкау, збудована з каменю від 1107 року, слугувала тимчасовим собором Бранденбурзької єпархії. 1133 року тут заснували монастир премонстратенських каноніків; його романська базиліка, освячена 1155 року, втратила провідну роль після відбудови Бранденбурзького собору. Монастир розпустили 1535 року, а 1564 року Гільмар фон Мюнхгаузен купив маєток за 70 000 талерів і перетворив монастир на замок.

Назва Лайцкау нагадує про премонстратенських каноніків, які оселилися тут у 1133 році; їхній монастир було розпущено 1535 року під час Реформації. Нині це головний офіс Kulturstiftung Sachsen-Anhalt, культурного фонду Саксонії-Ангальт. Дев'ять рукописів середньовічного монастиря Лайцкау XII–XIII століть зберігаються в бібліотеці Герцога Августа у Вольфенбюттелі та в Ангальтській земельній бібліотеці в Дессау.

Комплекс розташований у районі Лайцкау міста Гоммерн, у повіті Єріховер-Ланд землі Саксонія-Ангальт. Замок і колишня монастирська церква внесені до реєстру пам'яток під номером 094 41165. Об'єкт належить Культурному фонду Саксонії-Ангальт, головний офіс якого тут і міститься, тому частина будівель слугує офісом, а не музейною залою.

Сільська церква Святого Петра, розпочата 1107 року, ймовірно, найдавніша збережена кам'яна церква на схід від Ельби, хоч і сильно перебудована. Поруч стоїть освячена 1155 року монастирська церква «Sancta Maria in Monte» — відреставрована руїна: дах перекрито, наву й трансепт знову відкрито, південну бічну наву реконструйовано, а одну із західних веж укорочено до пня.