St. Mauritius, Неоготична церква у Франкфурті-Вест, Німеччина.

Церква Святого Маврикія — неоготична зальна церква, збудована у 1898–1901 роках за проєктом вісбаденського архітектора Йозефа Дорманна, учня Макса Меккеля. Її довжина 47 метрів, головний неф завширшки 16 метрів, трансепт — 25 метрів, вежа сягає 75 метрів. Різьблений головний вівтар, завершений 1906 року, заповнює 16-метрову арку вікна хору.

У Швангаймі церква існувала вже 880 року, коли Людовик Молодший наділив колегіату Святого Спасителя церквою Святого Мартина в полі в Зуйнгаймі. Після суперечки близько 1557 року розширена близько 1410 року каплиця Святого Маврикія стала парафіяльною церквою, а стару церкву Святого Мартина використовували як каменоломню під час Тридцятилітньої війни. Сучасну церкву закладено 22 вересня 1898 року, у день Святого Маврикія, і освячено 1901 року після рівно трьох років будівництва.

Назва вшановує Святого Маврикія, постать, центральну для місцевої релігійної традиції та ідентичності спільноти. Мешканці збираються тут на служби та святкування, які відзначають церковний календар і формують ритм життя району.

Церква орієнтована із заходу на схід: 47-метрова нава веде до хору, головна нава має 16 метрів завширшки, а трансепт — 25 метрів. Вежа сягає 75 метрів. Вхід розташований із заходу, а головний вівтар — у кінці хору.

2001 року на цьому місці знайшли закопану в землю плиту із зображенням тіла Христа з пізньоготичної групи Положення в гріб, виконаної незабаром після 1400 року, та двома головами святих обабіч. Це найдавніші кам'яні свідчення Швангайма, від 2008 року їх виставлено в церкві.