St. Laurentius, Церковна будівля в Маркранштедті, Німеччина

Церква Святого Лаврентія — пізньоготична зальна церква з тинькованим фасадом, стрімким темним дахом і західною вежею, увінчаною цибулястою банею, ліхтарем і шпилем. Високі стрілчасті вікна з мереживом стоять між неглибокими контрфорсами. Усередині зала під циліндричним склепінням має дерев'яні галереї з трьох боків, двоповерховою лишилася тільки західна, а над нею — тричастинний орган.

Хор будували 1518 року, а 1519-го його перекрили склепінням; наву звели в 1521–1525 роках майстри Томас і Брозіус, а західна вежа в основі романська. Юліус Цайсіг у 1899–1927 роках збільшив вікна й підвищив вежу, а 1965 року відбулася реставрація.

Розписаний стулковий вівтар 1569 року — головний витвір церкви: на стулках зображено Розп'яття, Гефсиманію і Воскресіння, а також бичованого Христа й Марію. Неоготичну кафедру створив Юліус Цайсіг близько 1900 року, а бароковий хрестильний пюпітр Каспара Фрідріха Лебельта датований 1741 роком. У вікнах збереглися вітражі в стилі модерн 1906 року.

Будівля розташована в центрі Маркранштедта, до неї легко дійти. Є постійні години для богослужінь і відвідувань. Перед тим як планувати візит, варто перевірити офіційні джерела або місцеві інформаційні пункти, щоб уточнити час доступу.

Основа вежі, ймовірно, романська, давніша за наву, збудовану 1518–1525 роках, і стоїть не по осі, а зміщена на захід. У ній збереглися два замуровані півциркульні вікна. Вежу підвищили під час перебудови Юліуса Цайсіга, що тривала з 1899 до 1927 року.