Naturwaldreservat Eibenwald bei Gößweinstein, Ochuvanyi pryrodnyi zapovidnyk u Hossvainshtaini, Nimechchyna

Природний лісовий заповідник Айбенвальд — це лісовий масив на затіненому північному схилі в долині Візент на північ від Гьосвайнштайна. Це буковий ліс типу Asperulo-Fagetum з буком лісовим як головною породою та дубом скельним, явіром і ясеном як домішками. Тут ростуть 4100 європейських тисів заввишки від п'яти до дванадцяти метрів. Схили мають середню крутизну близько 30° і звернені від північного заходу до північного сходу; нижня й середня частини складені губчастим вапняком мальму, верхня — франконським доломітом.

Цей тисовий ліс — один із небагатьох залишків тисових насаджень, які зростали в Центральній Європі як супутня порода бука. Особливо від раннього нового часу кінець середнього й низького лісівництва, перехід до високостовбурного господарства, рубання для довгих луків і винищення в лісових пасовищах відтіснили тис до кількох притулків. Занепад описано науково наприкінці XVIII і в XIX столітті як «тисове питання». Заповідник уперше створено 1978 року; історичні документи не сягають далі.

Гнучка деревина тиса цінувалася для довгих луків, а його насіння отруйне для коней, яких довго використовували в цих лісах; обидва чинники майже знищили вид. Від 1978 року 4100 тисів охороняються, а лісівничі заходи лише запобігають надмірному затіненню.

Do terytorii mozhna diiatysia poznachenymy turystychnymy stezhkamy, yaki vedut cherez rizni chastyny lisu. Bilshist marshrutiv lehko proslidkuvaty, ale vazhlyvo maty dobre vzuttia ta uvazhno stupty na nerivnii zemli.

У заповіднику близько 4100 тисів — найбільше скупчення у Верхній Франконії; джерело зазначає, що ніде інде вони не ростуть у такій кількості й у таких близьких до природних насадженнях. Деякі дерева сягають п'яти-дванадцяти метрів. Шукайте червоні принасінники замість шишок і скельні стіни до 30 метрів, зокрема Eibenwände та Martinswand.