St. Anne, Eisleben, Церковна споруда в Лютерштадт-Айслебені, Німеччина

Свята Анна в Лютерштадт-Айслебені це зальна церква зі східним і західним хорами та п'ятиярусною північною вежею зі стрілчастими вікнами з масверком. Східний хор тригранний, менший західний хор багатокутний, обидва підтримуються контрфорсами. Двоповерхова прибудова на південній стіні східного хору внизу містить ризницю з хрестовим ребристим склепінням, а вгорі князівську галерею, освітлену великим чотиридільним вікном з масверком і вітражами 1909 року, що зображують Мартіна Лютера і Мартіна Рінкарта.

Граф Альбрехт IV заснував 1511 року нове гірниче місто Айслебен і з 1513 року звелів збудувати церкву Святої Анни для своїх гірників; пізньоготичний східний хор було освячено 13 січня 1516 року архієпископом Альбрехтом Бранденбурзьким. Мартін Лютер як окружний вікарій саксонської реформатської конгрегації августинців відвідав прилеглий монастир 1515 і 1516 року та взяв участь у його генеральному конвенті 1520 року. Під проводом Каспара Гюттеля від 1518 року звідси поширювалася Реформація, і церква стала першою протестантською парафіяльною церквою графства Мансфельд. Наву додано між 1585 і 1608 роками за графині Маргарети фон Мансфельд-Гінтероорт.

Церква постала з нового міста гірників, заснованого 1511 року; від 1518 року тут під впливом Каспара Гюттеля поширювалася Реформація, і свята Анна стала першою протестантською парафіяльною церквою графства Мансфельд. Ренесансний пісковиковий парапет хорових сидінь називають «кам'яною біблією в картинках». Від 2019 року парафія належить до Pfarrbereich Eisleben I разом із Бішофроде, Гельфтою і Фолькштедтом.

Церква стоїть на підвищенні в районі Нойштадт; п'ятиярусна північна вежа зі стрілчастими вікнами з масверком позначає бік входу. Усередині з нави видно пласку кесонну стелю й підвищену кафедру з синьо-золотим балдахіном, вівтар стоїть в апсиді. Просідання від давнього вилуговування спричинили тріщини в хорі й наві, тож частини можуть бути огороджені.

Пізньоготичний стулковий вівтар передали музею 1888 року і повернули до церкви 1920 року. Баллюстраду хорових сидінь, висічену з пісковику в добу Ренесансу, називають Steinbilderbibel, кам'яною Біблією в картинах, бо її рельєфи показують біблійні сцени послідовно.