Wallgrabenbrücke, Дерев'яний міст у Дрездені, Німеччина

Вальграбенбрюкке — це короткий пішохідний місток від Остра-Алеє до Коронної брами Цвінгера через Цвінгерграбен. Плоский настил має просте дерев'яне поруччя з тонких вертикальних і горизонтальних деталей, а проліт спирається на темні, вивітрені дерев'яні козли, що стоять у вимощеному каменем каналі. Сучасна споруда не суто дерев'яна: сталеві балки, дерево й мурування обшиті деревом.

Перший міст завершили 1718 року, коли міністр Август Крістоф фон Вакербарт наполіг на своєму всупереч кам'яному проєкту Матеуса Даніеля Пеппельмана, щоб його можна було розібрати під час нападу. Його прибрали в 1759/60 роках під час Семирічної війни, відбудували 1770 року, розібрали 1780 року й знесли в 1820-х, коли засипали рів. Міст 1929/30 років був здебільшого зруйнований під час нальотів 1945 року і відбудований у 1949/50 роках, відкритий у червні 1951 року.

Міст слугував непомітним виходом для королівських карет, що прямували до сільської місцевості, показуючи потреби мобільності дрезденського двору. Він відображав зв'язок між фортецею та сільськими районами за її межами.

Міст веде пішоходів від Остра-Алеє через частково знову розкопану канаву Цвінгерграбен до Кронентор Цвінгера. Перехід короткий, а настил облямований простим дерев'яним поруччям. Під час реставрації Цвінгера 2021–2025 років археологи виявили три пісковикові плити підлоги часів будівництва Кронентор (1713–1715), що лежать на 45 см нижче від попереднього проходу; тому запланований новий міст буде трохи нижчим.

На відміну від початкового кам'яного проєкту архітектора Маттеуса Пеппельмана, цю дерев'яну споруду навмисно збудували так, щоб її можна було швидко розібрати під час війни. Це дозволяло фортеці швидко перекрити доступ через рів і захиститися від нападників.