St. Mauritius, церковна будівля в Оберндорфі-на-Неккарі, Німеччина

Церква Святого Маврикія в Бохінгені, районі Оберндорфа-на-Неккарі, поєднує пізньоготичну вежу й хор із навою, збудованою у 1811/1812 роках Фрідріхом Бернгардом Адамом Ґросом. Вежа має чотири яруси, замуровані звукові вікна й чотирисхилий наметовий дах; нава має пласку стелю й стрілчасту тріумфальну арку. Хор, відокремлений і використовуваний як ризниця, має сітчасте склепіння на дев'яти консолях із погруддями святих і символами євангелістів.

Парафія засвідчена 1364 року, коли її приєднали до августинського монастиря в Оберндорфі; патронат святого Маврикія згадано письмово 1529 року. Наву перебудували 1811/12 року за проєктом Фрідріха Бернгарда Адама Гроса, тоді як вежа й хор залишилися пізньоготичними. Скасування монастиря 1805 року передало право патронату Вюртембергу, а з 1827 року церква належить до дієцезії Роттенбург.

Церковні книги, які, за хронікою Бахмора, ведуть з 1588 року, фіксують імена родин Бохінгена. Церква присвячена святому Маврикію, вперше згаданому письмово 1529 року; його постать зі щитом і прапором викарбувана на замковому камені склепіння хору. Дерев'яні скульптури Петра, Павла, Маврикія і Кандида на стінах хору походять із Mayer'sche Hofkunstanstalt у Мюнхені.

Оглядати варто наву та пізньоготичний хор із сітчастим склепінням; після прибудови нави у 1811/12 роках хор обтинькували й використовували як ризницю. Вежа має чотири яруси, верхні отвори замуровані, а над ними — чотирисхилий шатровий дах. Церква належить до єпархії Роттенбург-Штутгарт.

Мережисте склепіння хору спирається на дев'ять консолей із погруддями святих і символами євангелістів, зокрема Андрія, Марти й Якова Старшого. Три замкові камені зображають Спасителя, Марію з Дитям і святого Маврикія як лицаря зі щитом і прапором, на якому три птахи.