Funkhaus München, Радіомовна будівля на Рундфункплац у Мюнхені, Німеччина

Funkhaus München, також знаний як Riemerschmid-Bau, звів архітектор Ріхард Рімершмід у 1928–1929 роках як першу в Німеччині будівлю, призначену виключно для радіо. Початкова триповерхова споруда на розі Marsstraße і Hopfenstraße мала спереду адміністративне та репетиційне крило, а ззаду, у дворі, мовний корпус із трьома великими студіями. Воєнні пошкодження та перебудови, зокрема надбудова 1977–1979 років, знищили оригінальні зали.

1927 року Ріхард Рімершмід переміг у закритому архітектурному конкурсі на будинок радіо в Мюнхені, і споруду звели у 1928–1929 роках як першу в Німеччині, призначену виключно для радіо. 1929 року Deutsche Stunde in Bayern переїхала сюди з тимчасових приміщень міністерства транспорту. Пошкоджений у Другій світовій війні, будинок відбудували у 1945/46 роках і з 31 травня 1945 року він знову мовив; у 1977–1979 роках його перебудували й надбудували, нині це пам'ятка (D-1-62-000-6027).

Три первісні ефірні зали не були відкриті для публіки: найбільша слугувала для музичних записів і мовних сцен, середня — для камерної музики, найменша — для усних виступів. Стелю великої зали можна було налаштовувати на звукоізоляцію чи звукопоглинання, а інженер Г. Райгер проводив акустичні випробування на моделях у розрізі. Південне подвір'я, краще захищене від вуличного шуму, використовували для записів просто неба.

Будівля стоїть на Rundfunkplatz 1, на розі Marsstraße і Hopfenstraße, і досі використовується Bayerischer Rundfunk, тому внутрішні приміщення зазвичай не відкриті для відвідувачів. Оригінальні ефірні зали та студії звукозапису втрачено через воєнні пошкодження й повоєнні ремонти, тож видно споруду, змінену відбудовою 1945/46 років і перебудовою з надбудовою 1977–1979 років.

Найбільша з трьох первісних мовних залів мала стелю, яку можна було налаштовувати на звукоізоляцію або звукопоглинання, а штори додатково змінювали поглинання. Акустичні розрахунки виконав інженер Г. Райгер, зокрема на моделях поперечного перерізу. Публіку до залів не допускали, тож тканини одягу не впливали на акустику.