Hoppenrade manor, Маєток у Левенбергер-Ланді, Німеччина

Маєток Гоппенраде — двоповерховий панський будинок у селі Гоппенраде громади Левенбергер-Ланд на півночі Бранденбургу. Сучасного вигляду він набув близько 1800 року під час перебудови в стилі пізньобарочного класицизму: бічні крила майже не змінилися, а центральну частину ґрунтовно переробили. Головний корпус має вальмовий дах, дев'ять віконних осей з боку двору і тринадцять з боку саду; у південно-східному крилі міститься колишня сільська та патронатна церква, інше крило слугувало господарським потребам. Центральну частину підкреслює одноосьовий портальний ризаліт з балконом та атикою.

Гоппенраде постало з поселення, заснованого близько 1230 року і вперше згаданого 1269 року як маркграфська власність. Від 1270 до 1460 року ним володіли єпископи Бранденбурга, далі до 1788 року родина фон Бредов. 1541 року Ганс фон Бредов звів фільварок, близько 1600 року перебудований на замок, оточений водою, від якого збереглися залишки валів. 1724 року Йоганн Генріх фон Бредов замінив його одноповерховим будинком із трьома крилами, а 1800 року Луїза Шарлотта Генрієтта фон Краут звеліла перебудувати центральну частину в пізньобарочному класицизмі, надавши будівлі сучасного вигляду.

Назва Гоппенраде походить від села, заснованого близько 1230 року і вперше згаданого 1269 року. Луїза Шарлотта Генрієтта фон Краут, відома завдяки книзі Теодора Фонтане «Fünf Schlösser», зробила маєток місцем свят; бали й прийоми тривали навіть під французькою окупацією, а їх оплачували вирубуванням і продажем лісів маєтку. У південно-східному крилі міститься колишня сільська й патронатна церква.

Маєток є приватною родинною резиденцією і не відкритий для відвідувачів, тож оглянути його можна лише ззовні. У південно-східному крилі міститься колишня сільська та патронатна церква, інше крило слугувало господарським потребам маєтку. Будівля стоїть у селі Гоппенраде громади Левенбергер-Ланд на північ від Берліна.

У південно-східному крилі міститься колишня сільська та патронатна церква, інше крило мало господарське призначення. Центральну частину підкреслює одноосьовий портальний ризаліт з балконом і аттиком. Трикрила будівля 1724 року замінила замок на воді, від якого збереглися залишки валу.