Lutherkirche, Церковна споруда в Гольцміндені, Нижня Саксонія

Лютеркірхе — протестантська церква в Гольцміндені з білими стінами та червонувато-коричневими кам'яними обрамленнями. На квадратній західній вежі стоїть стрімкий шпиль, обшитий зеленими панелями, з циферблатом; нава на схід має темно-коричневий дах із трьома малими слуховими вікнами та двома півциркульними вікнами з ґратчастим склом у кам'яних рамах. Усередині два восьмикутні стовпи тримають хрестові ребристі склепіння.

Уперше задокументована 1231 року як парафіяльна церква Святої Марії; середньовічна церква була склепінною тринавною зальною церквою із західною вежею, бійниці та вмуровані кам'яні ядра якої вказують на оборонну функцію. Таблиця з датою 1506 на південно-західному розі вежі засвідчує ремонти пізнього середньовіччя. Після запровадження Реформації в Гольцміндені 1568 року церкву з 1577 року перебудували на двоневну залу з двома восьмикутними стовпами, а шпиль вежі встановили 1595 року. Пожежа знищила шпиль 1640 року, його відбудували 1659 року; буря зруйнувала його знову 1898 року, що спричинило реставрацію, завершену 1900 року з новим хором, ризницею та баптистерієм.

Спочатку присвячена святій Марії, церква носить ім'я Лютера лише з нового часу; парафія зберегла його під час об'єднання зі святим Михаїлом 1 січня 2021 року. Від 1655 до 1837 року з посадою проповідника тут поєднувалися уряд генерального суперінтенданта брауншвейзького округу Везера й титул абата Амелунґсборна. Таблиця з написом, датована 1506 роком, у південно-західному куті вежі нагадує про пізньосередньовічні ремонти.

Церква стоїть у центрі Гольцміндену: західна вежа звернена до вулиці, а нава й апсида тягнуться позаду. Орган, збудований Рудольфом Янке між 1968 і 1970 роками, розташований з північного боку над бічним входом. Варто знайти таблицю з датою 1506 у південно-західному куті вежі та вмуровані кам'яні ядра й бійниці, що нагадують про оборонний характер вежі.

У нижній частині вежі збереглися розширені бійниці та кам'яні ядра, вмуровані в мурування, — сліди первісної оборонної функції. На південно-західному розі є таблиця з датою 1506, що нагадує про ремонти пізнього Середньовіччя. Теперішній шпиль, обшитий зеленими панелями, є реконструкцією: ураган знищив попередній 1898 року, і ця відбудова стала приводом для ґрунтовної реставрації церкви, завершеної 1900 року.