Technische Universität Berlin, Mathematikgebäude, Архітектурна споруда Технічного університету Берліна, Німеччина

Будівля математики Технічного університету Берліна — це висотка з H-подібним планом, трохи відсунута від вулиці 17 Червня, спроєктована Георгом Кольмаєром і Барною фон Сарторі. Скляна оболонка має металеві панелі, пофарбовані в яскраво-синій і червоний, а наявну аудиторію електротехніки Карла Вільгельма Окса (1960–1963) вбудовано в комплекс. Усередині монолітний і легкий бетон залишено відкритим як теплову масу.

Будівля походить із конкурсу 1967 року на розширення кампусу, який TU Berlin не реалізував повністю; другі призери Георг Кольмаєр і Барна фон Сарторі отримали пряме замовлення, планування почалося 1973 року. Будівництво тривало з 1976 року, завершення датують 1981, 1982 або 1983 роком залежно від джерела. Наявну лекційну залу електротехніки Карла Вільгельма Окса (1960–1963) включили в проєкт.

Назва будівлі походить від її використання Інститутом математики, який також містив Інститут математики та базової підготовки з інформатики. Усередині елементи хай-теку, сонячної архітектури та поп-арту поєднуються з бруталістичним бетоном, залитим на місці або виконаним як легкобетонна кладка. Лекційна зала з боку Strasse des 17. Juni навмисно масивна й закрита, а на передньому майдані стоїть пам'ятник Вернеру фон Сіменсу.

Будівля повністю закрита з червня 2023 року після пошкодження водою через засмічені стічні труби; частини були закриті вже у квітні 2023 року. Студентська їдальня розташована під лекційною залою на Strasse des 17. Juni, а їдальня для персоналу на верхньому поверсі була остаточно закрита у 2020 році під час пандемії COVID-19. На майдані перед будівлею стоїть пам'ятник Вернеру фон Сіменсу.

Потрійне скління 1976 року було першим для офісної будівлі, але скляна оболонка була лише половиною задуму: велика частка скла мала вловлювати тепло, що запозичено з тепличної архітектури. Відкритий бетон усередині мав це тепло зберігати.