Heuneburg, Укріплення у Фішбахталі, Німеччина

Гойнебург — це кільцевий вал на вершині плато Альтшауер на висоті 376,2 м у Передньому Оденвальді, у громаді Фішбахталь. Головний вал був сухою кам'яною стіною завтовшки близько 3 м, покладеною без фундаменту просто на скелю; зі сходу й півдня перед ним ішов другий відтинковий вал. Для будівництва використовували гранітні брили зі схилу та з груп усередині укріплення.

Пам'ятку вперше згадано 1589 року як «Quirnburg» в урбарі амту Ліхтенберг. Далі були дослідження 1842–1843 років під керівництвом Йоганна Фрідріха Кнаппа, до 1888 року Фрідріха Кофлера і близько 1923 року Фрідріха Бена; 1917 року Едуард Антес описав головний вал як суху стіну завтовшки близько 3 м, покладену просто на скелю. До кінця XX століття пам'ятку датували латенським періодом; переоцінка на основі алеманських знахідок (ліплена кераміка, сигілата з коліщатковим штампом і пояс із врізним декором) віднесла її до IV/V століть і до каролінзького замку.

Назва Quirnburg фігурує в урбарії Amt Lichtenberg 1589 року, першій письмовій згадці про місце. Виявлено двоє воріт, кожні захищені ниркоподібним передовим укріпленням і зовнішнім ровом. Усередині валу лежать гранітні брили — той самий камінь, з якого складено кільцевий мур.

До місця можна дістатися позначеними туристичними стежками, воно розташоване на висоті приблизно 376 метрів. Інформаційні стенди вздовж стежок допомагають відвідувачам зрозуміти укріплення та його історичний контекст.

Тривалий час пам'ятку вважали городищем залізної доби, але від кінця XX століття алеманські знахідки — ліплений посуд, кружальна sigillata й пояс із врізним орнаментом — дали підстави тлумачити її як укріплення й висотне поселення IV-V століть, згодом каролінзький замок. Ці висновки спираються лише на поодинокі знахідки.