Telecommunications office, Колишня телефонна станція в Шенеберзі, Берлін, Німеччина

Колишній Fernamt Berlin на Вінтерфельдштрассе 19/21/23 — це внесений до реєстру комплекс, завершений 1929 року для Deutsche Reichspost як найбільша на той час телефонна станція Європи. Отто Шпальдінг і Курт Кулов спроєктували його з хрестоподібним планом і чотирма внутрішніми дворами; 90-метровий вуличний фасад облицьований червоно-коричневою клінкерною цеглою в стилі цегляного експресіонізму.

Збудований між 1922 і 1929 роками за проєктом Отто Шпальдінга та Курта Кулова, Fernamt Berlin був тоді найбільшою телефонною станцією Європи і коштував 6,2 мільйона райхсмарок. На момент введення в дію 18 травня 1929 року він мав дванадцять залів заввишки сім метрів для ручного комутування міжміських з'єднань, телефонну довідку та пневматичну пошту. 1932 року тут працювали 1140 жінок і 17 чоловіків; після 1945 року близько 70 відсотків комутаційного обладнання демонтували й вивезли до Радянського Союзу.

Прізвисько «Fräulein vom Amt» нагадує жінок, які вручну з'єднували міжміські дзвінки. 1932 року на станції працювали 1140 жінок і лише 17 чоловіків, до 240 осіб у кожній залі. Від 1958 року тут міститься Fernmeldeamt 1 Berlin, а нині частину комплексу займають Telekom Innovation Arena і відкрите для публіки кафе hub:raum.

Будівля розташована в районі Темпельгоф-Шенеберг, і до неї легко дістатися. Відвідувачі можуть оглянути зовнішній фасад і загальну форму з вулиці, щоб оцінити виразні архітектурні деталі.

1935 року Reichspost запустила у Fernamt перший годинник, що говорить, фірми Siemens & Halske — «Eiserne Jungfrau», спершу за оптичною звуковою технологією. Під час Олімпійських ігор 1936 року централь у будівлі на Вінтерфельдштрасе спрямовувала радіорепортажі зі змагань до німецьких і закордонних мовників.