Ohlerich-Speicher, склад у Вісмарі, Німеччина

Ohlerich-Speicher — це 34-метровий цегляний зерновий силос на Штокгольмер-штрассе у Шпайхерштадті Вісмара, поруч із Баумгаусом. Зведений 1938 року, він має від семи до одинадцяти поверхів і 17 сховищ. Цегляний об'єм домінує над старою гаванню, внесеною до списку світової спадщини ЮНЕСКО 2002 року.

Зерновий силос звели 1938 року для оптової фірми Joseph Löwenthal & Co., що торгувала зерном, добривами й насінням; він мав 17 комірок для зберігання на семи–одинадцяти поверхах. 1933 року єврейських власників, братів Левенталь, змусив вийти з фірми Пауль Олеріх за підтримки прем'єр-міністра Вальтера Гранцова, і підприємство дістало назву Ohlerich und Sohn KG. Після 1945 року НДР націоналізувала будівлю в державному зерновому комбінаті, який використовував її як склад до 1990 року.

Будівля названа на честь Пауля Олеріха, який 1891 року влаштувався до Joseph Löwenthal & Co., 1895-го став партнером, а 1933 року перебрав фірму, перейменовану на Ohlerich und Sohn KG. Єврейських власників, братів Левенталь, змусили вийти; Отто Левенталь, його дружина й двоє дітей загинули в Голокості.

Силос стоїть на Штокгольмер-штрассе у Шпайхерштадті, поруч із Баумгаусом і близько до старого порту. Це цегляна будівля заввишки 34 метри, від семи до одинадцяти поверхів, фасад якої видно з вулиці будь-коли. З 2019 року тут розміщені апартаменти для відпочинку, тож інтер'єр не відкритий для випадкових відвідувачів.

Мало хто з відвідувачів знає, що будівля зараз функціонує як комплекс апартаментів для відпочинку, одночасно залишаючись предметом триваючих дебатів щодо правильної назви та історичної документації її суперечливого минулого. Ця подвійна роль робить її місцем, де сучасне використання та історична відповідальність перетинаються.