Національний парк Білі Гори, Національний парк і біосферний заповідник на Криті, Греція

Національний парк ущелини Самарія це 16-кілометровий каньйон на південному заході Криту, що спускається з плато Омалос на висоті 1250 м до Агія-Румелі на березі Лівійського моря. Його стіни, утворені в формації Гігілос, серії Платтенкальк і одиниці Трипалі, сягають 600 м, а дно це широке поле світлого гравію та брил із соснами, платанами й кипарисами. Біля Брами стіни звужуються до чотирьох метрів.

У XIX столітті ущелина слугувала повстанцям сховищем і ніколи не була захоплена. У травні 1941 року король Георг II і прем'єр-міністр Емануїл Цудерос утекли через неї до південного узбережжя і далі до Єгипту. 1962 року королівським указом її оголосили національним парком, і того ж року останні мешканці села Самарія залишили ущелину.

Село й ущелина названі на честь церкви Осія Марія, старої церкви села. Уздовж ущелини стоять близько десяти греко-православних каплиць у різному стані збереження. Назва Самарія походить від грецького слова samári — в'ючне сідло, що вказує на колишній обмін тваринами.

Доступ сезонний і вимагає повного дня піших прогулянок маркованими стежками, які потребують фізичної витривалості та впевнених кроків. Приходьте рано, візьміть багато води та міцні черевики, оскільки стежки нерівні, а деякі ділянки часом слизькі.

Село Самарія, розташоване приблизно посередині шляху, отримало назву від церкви Оссія Марія і було покинуте 1962 року, коли його останні мешканці виїхали заради національного парку. Назва ущелини походить від цієї церкви, а не від самого села.