Тайгет, Гірський хребет у префектурі Лакония, Греція

Тайгет — це гірський хребет на півдні Пелопоннесу, який тягнеться приблизно на 100 кілометрів і сягає 2 405 метрів у найвищій точці. Хребет розділяє ландшафт між різними регіонами та формує рельєф крутими схилами й різноманітними скельними утвореннями вздовж своєї довжини.

Тайгет згадується в «Одіссеї» Гомера і є однією з найдавніших зафіксованих назв у Європі. Павсаній пов'язує його з Тайгетою, однією з Атлантид, яка після єднання із Зевсом наклала на себе руки, кинувшись зі скелі гори. У візантійські часи гору називали Пентадактилос, а за франкського панування — «Зигос Мелінгос», за слов'янськими мелінгами, що там оселилися.

Назва походить від Тайгети, однієї з Атлантид, яка, за Павсанієм, покінчила з собою, кинувшись у прірву гори після єднання із Зевсом. Гомер називає хребет «перімекейон» через його велику довжину, а Гесіхій Александрійський виводив назву від «таїс», що означає великий або численний. У візантійські часи гору називали Пентадактилос — за п'ять вершин центральної групи.

Хребет тягнеться близько 100 км від центру Пелопоннесу до мису Матапан; грецька національна дорога 82 між Каламатою і Спартою відділяє північну частину від центральної. Ущелина Ріндомо розділяє центральний хребет і південний Тайгет. Центральну частину називають «Скотіні Плевра», темний бік, бо її села отримують мало сонця рано вранці та надвечір.

Центральну частину називають Скотіні Плевра, «темний бік», бо її села отримують мало сонця рано вранці та пізно по обіді. Хребет також згадується в «Одіссеї», а Гесихій Александрійський виводив його назву від слова «таїс», що означає великий або численний.