Dikili Tash, Археологічна пам'ятка у східній Македонії, Греція

Дікілі Таш — це доісторичний телль у рівнині Драми на сході Македонії, приблизно за 1,5 км на схід від стародавніх Філіпп. Пагорб піднімається на 16 м над рівниною і займає близько 4,5 гектара. Розкопки Французької школи в Афінах і Афінського археологічного товариства виявили неолітичні будинки з дерев'яним каркасом, в одному з яких череп великої рогатої худоби, обмазаний глиною, був прикріплений до стіни або балки.

Тель був заселений із другої половини VII тисячоліття до н. е., коли перше поселення ледве піднімалося над рівниною і було захищене ровами з двох боків. Фаза пізнього неоліту I (бл. 5300–4800 до н. е.) підняла його приблизно на 5 м, а село пізнього неоліту II згоріло близько 4300/4260 до н. е. Заселення відновилося близько 3300/3000 до н. е. і припинилося близько 2800 до н. е.; руйнування глиняної підлоги датують близько 1150 до н. е. Візантійську вежу, зведену на вершині в XII столітті, зруйновано в XIII або XIV столітті.

Назва Дікілі Таш, турецькою «поставлений камінь», та її грецький відповідник Ортопетра стосуються римського поховального монумента заввишки 4 м, що стоїть приблизно за 200 м на північний схід від теля. Його звели в I столітті н. е. для Гая Вібія Кварта, офіцера колонії Філіппи, похованого на некрополі вздовж Віа Егнатія; мармурова основа має написи із західного та південного боків.

Тепе розташоване приблизно за 1,5 км на схід від античних Філіпп, на рівнині Драми, а римський надгробний пам'ятник, що дав йому назву, стоїть за 200 м на північний схід, уздовж траси Віа Егнатія. Розкопки планують відкрити для відвідувачів; знахідки експонують в археологічних музеях Філіпп і Кавали. Місцевість відкрита й без тіні.

Череп бика з «Будинку букраня», зведеного близько 4900–4800 рр. до н. е., був обмазаний глиною, а не розфарбований, і, ймовірно, кріпився до стіни чи балки. Аналіз вугілля виявив дуб, ясен, граб і клен, а в посудині лежали обвуглені зерна ячменю.