Храм Артеміди, Стародавній грецький храм у Гаріці, Греція

Храм Артеміди в Гаріці — це периптеральний дорійський храм з пористого каменю, завширшки 23,46 м і завдовжки 49 м, орієнтований на схід. Сьогодні в траві біля монастиря Святого Теодора лежать лише розкидані блоки фундаменту та шари муру; західний фронтон із Медузою та двома пантерами зберігається в Археологічному музеї Керкіри.

Храм зведено близько 580 року до н. е. в стародавньому місті Керкіра; це один із найдавніших дорійських храмів, повністю збудованих з каменю. Його прямокутний вівтар завширшки 2,7 м і завдовжки 25 м стояв перед спорудою; збереглося лише 8 м північної частини, оскільки монастир Святого Теодора збудували над південною. Французькі солдати під командуванням генерала Донзело виявили руїни під час наполеонівських воєн, копаючи окопи, а розкопки тривають з 1911 року.

Західний фронтон, близько 585 р. до н. е., показує Медузу, що біжить із зігнутими ногами, обабіч неї дві пантери та менші постаті її дітей Пегаса й Хрісаора; у кутах лежать мертві. Він знаменує перехід від суто апотропеїчних зображень до наративних сцен. Десять із 21 плити з поросу знайшов Вільгельм Дерпфельд у 1911–1914 роках при монастирі в Гаріці; реконструкція Гергарта Роденвальдта зберігається в Археологічному музеї Керкіри.

Руїни лежать на території монастиря Святого Теодора в Гаріці, приблизно за 700 м на північний захід від храму Гери в Палеополісі. Збереглися лише фундаменти й розсип каміння, тож західний фронтон оглядають в Археологічному музеї Керкіри. Монастир зведено над південною частиною вівтаря, тому обидві споруди читають разом.

Французькі війська виявили перші фундаменти під час наполеонівських воєн, задовго до початку систематичних розкопок на Корфу. Рельєфи західного фронтону пізніше були встановлені в Археологічному музеї Корфу, де тепер вони є частиною постійної колекції.