Paleá Kokkiniá, Робітничий район у Піреї, Греція

Палеа Коккініа — історичний робітничий район на півночі Пірея, Греція, а не церква. Він межує на півночі з Нікеєю, на півдні з Лефкою, на сході з Агіос Іоанніс Рентіс і на заході з Маніатикою, а також із Камінією та Папастратосом. Його серце — площа Агія Сотіра з парком, шкільним комплексом, спортзалом і баскетбольним майданчиком; проспект Тівон перетинає район.

Палеа Коккініа заселялася з середини XIX століття селянами з арванітських сіл Аттики, як-от Спата, Меніді та Ліосія, яких приваблював червоний ґрунт, придатний для рільництва й тваринництва. Після малоазійської катастрофи 1922 року спершу прибули вірменські біженці, а згодом греки зі Смірни, які заснували окрему Нову Коккінію — нині муніципалітет Нікея.

Назва походить від червоного ґрунту, який у середині XIX століття привабив селян з арванітських сіл Аттики (Спата, Меніді, Ліосія); через численні вози їх звали арабадзідес. Центральна площа Агія Сотіра названа на честь маленької церкви Преображення 1868 року, яку мешканці досі звуть «Агія Сотіра». Площа Нереїда була кінцевою зупинкою лінії Пірей–Палеа Коккінія, а з 1955 року — недільним місцем кебабу в Серкоса.

Палеа Коккініа лежить на північ від центру Пірея, межує з Нікеєю на півночі, Лефкою на півдні, Агіос Іоанніс Рентіс на сході та Маніатикою на заході. Її вісь — Леофорос Тівон, що перетинає район посередині від фабрики Ретсіна. Центральна площа Агія Сотіра має парк, шкільний комплекс і баскетбольний майданчик; друга площа — Нереїда, колишня кінцева зупинка лінії Пірей–Палеа Коккініа.

Мармурова стела на розі вулиць Тівон і Фаліру вшановує трьох перших загиблих під час блокади Коккінії; старий автобусний термінал 5-го KTEL на Тівон, 50, придбаний за мера Андреаса Андріанопулоса, Панайотіс Фасулас і Йоргос Касіматіс пропонували перетворити на Національний музей транспорту.