Замок Рогой, Візантійська фортеця в Греції

Рогої — візантійський замок на 29-метровому пагорбі на північному березі річки Лурос, на захід від Неа Керасунта. Його мури йдуть за фундаментами акрополя давнього Бухетіона, а річка огинає підніжжя пагорба зі сходу, півдня та заходу. Середньовічний мур використовує перші дві фази давніх укріплень.

На пагорбі був акрополь Бухетіона, елейської колонії, заснованої у VII ст. до н. е., пограбованої 167 р. до н. е. під час Третьої Македонської війни та покинутої після заснування Нікополя 28 р. до н. е. Роги згадуються в Notitiae Episcopatuum як єпископство за Лева VI (886–912), імовірно заселені знову у IX ст. 1338/9 повстанець Алексіос Кавасілас захопив замок, який Андронік III і Іоанн Кантакузин блокували до капітуляції. Він перейшов до Шпатів, а 1416 року до Карло I Токко, і був покинутий після османського завоювання 1449 року.

Назва Роги, ймовірно, походить не зі слов'янської, а із сицилійсько-грецького слова на позначення зерносховищ, що вказує на поселення сицилійських колоністів. Кафедра була суфраганним єпископством Навпакта за Лева VI, а 2019 року титул єпископа Рогой відновлено для Філотеоса Теодоропулоса, єпископа-помічника Афінської архієпископії.

Замок стоїть на 29-метровому пагорбі на захід від Неа Керасунта, на північному березі Луросу, який огинає його підніжжя зі сходу, півдня та заходу. Середньовічні мури повторюють фундаменти давнього акрополя, тож біля основи візантійського муру видно давніші кам'яні ряди.

Середньовічні мури стоять на фундаментах античного акрополя Бухетіона, чиї укріплення виросли з обводу 450 м, що охоплював 9 000 м2, до зовнішньої лінії 1 000 м навколо близько 37 000 м2. Візантійський замок іде вздовж цих давніших мурів і використовує їхні фундаменти.