Замок Азе-ле-Ридо, Ренесансний замок в Азе-ле-Рідо, Франція

Шато д'Азе-ле-Рідо стоїть на острові річки Ендр; його світлі вапнякові мури спираються на пласку кам'яну основу просто над водою. Стрімкий темний шиферний дах несе оздоблені люкарни й тонкі шпилі, на розі височіє кругла вежа з конічним дахом, а далі — менша кругла вежа. Ряди прямокутних вікон, деякі з червоними дерев'яними віконницями, проходять по фасаду, а верхні частини прикрашає різьблений камінь. Збудовано лише південне й західне крила, звідси L-подібний план.

Жиль Бертело, скарбник Франції та мер Тура, звів теперішній замок з 1518 року на місці середньовічної фортеці, спаленої 1418 року. Звинувачений у розкраданні після страти кузена Жака де Бона, він утік 1527 року, а незавершену будівлю конфіскували 1528 року. Франциск I подарував її Антуану Раффену 1535 року; добудували лише південне й західне крила, тому план залишився L-подібним.

Назва замку нагадує про середньовічне минуле: після пожежі 1418 року містечко до XVIII століття називалося Азе-ле-Брюле. Усередині на монументальних сходах видно медальйони й королівські знаки, які були закриті під час Революції та відновлені в XIX столітті. Бібліотека й вітальня зберегли різьблені дерев'яні панелі, встановлені близько 1825–1826 років.

Замок стоїть на острові в Індрі, з'єднаному з містечком мостом; маршрут проходить південним і західним крилами, єдиними збудованими, тому план має L-подібну форму. Монументальні сходи займають центральну частину південного фасаду, а їхнє слухове вікно відступає порівняно з іншими. До садиби належать парк, рови, каплиця, господарські будівлі та водне дзеркало.

Центральні парадні сходи поєднують італійський ренесанс і французькі архітектурні стилі незвичайним чином. Це поєднання двох традицій дизайну робить сходи визначною особливістю всього замку.