Гранд-Жорас, Альпійська вершина на кордоні Франції та Італії

Гранд-Жорас — це східно-західний вершинний гребінь завдовжки близько кілометра на франко-італійському кордоні, з шістьма вершинами від піку Янга (3 996 м) до найвищого піку Вокера (4 206 або 4 208 м). Північна стіна висотою 1 200 м і шириною майже кілометр складена гранітом неоднорідної якості. З французького боку вона нависає над льодовиком Лешо, з італійського — над долинами Валь-Ферре і Вальдінь.

Загін Едварда Вімпера здійснив перше сходження на пік Вімпера 24 червня 1865 року, але Вімпер зупинився перед піком Вокера. Горас Вокер з гідами Мелхіором Андереггом, Йоганном Яуном і Жульєном Гранжем досяг найвищої вершини 30 червня 1868 року. Північну стіну було пройдено в 1935 році по ребру Кроза Мартіном Маєром і Рудольфом Петерсом.

Шість вершин носять імена альпіністів і монархів: вершини Вімпера і Кроза вшановують Едварда Вімпера та його гіда Мішеля Кроза, а вершини Елени і Маргарити нагадують про принцесу Елену та королеву Маргариту Савойську. Назва Grandes Jorasses може походити від франко-провансальського joux (хвойний ліс) або латинського jugum (гірська вершина).

З Шамоні альпіністи потрапляють на гору через ребро Вокера, тоді як італійський маршрут використовує притулок Боккалатте у Валь-Ферре як базу. Обидва підходи вимагають серйозного альпійського досвіду та відповідного спорядження для безпечного пересування по скелях і льоду.

Північна стіна входить до трьох найбільших північних стін Альп, разом з Айгером і Маттергорном у легендах альпінізму. Це тріо глибоко вкорінене в ідентичності екстремального альпінізму на континенті.