Château de la Roche, Неокласичний замок в Аннес-е-Больє, Франція

Замок де ла Рош розташований на північний схід від Аннес-е-Больє, між департаментською дорогою 3 та річкою Іль. Головний корпус, витягнутий з півночі на південь, з заходу фланкують дві круглі вежі з темними конічними дахами, що підтримують два перпендикулярні крила. Світло-сірий фасад має стрімкий чотирисхилий дах із трьома слуховими вікнами, арочний вхід і кам'яний балкон.

Теперішній замок постав на місці давньої шляхетської садиби, згаданої вже у XVI столітті; граф Григорій Кушелев-Безбородько збудував його у XIX столітті в неокласичному стилі для своєї дружини Любов. Під час Першої світової війни він слугував військовим госпіталем. Від 1943 року тут діяв притулок для літніх єврейських біженців, згодом замок став філією Інституту Пастера, де виготовляли вакцину проти тифу, а з 1950 року проти грипу, доки 1975 року виробництво не перенесли до Лув'є.

Замок стоїть на місці давньої шляхетської садиби, згаданої вже у XVI столітті; граф Григорій Кушелєв-Безбородько збудував нинішню споруду в XIX столітті для своєї дружини Любов. Від 1943 року тут діяла філія Пастерівського інституту, що виробляла вакцину проти тифу, а з 1950 року проти грипу, доки 1975 року лабораторію не перенесли до Лув'є.

Замок розташований у центрі департаменту Дордонь, на північний схід від Аннес-е-Больє, між департаментською дорогою D3 та річкою Іль. Це приватна власність, тому його оглядають лише ззовні; світлий фасад, круглі вежі та конічні дахи видно з дороги.

Американський солдат, який лікувався у військовому шпиталі замку під час Першої світової війни, згодом звів у Ловленді в Огайо фолі і назвав її Château Laroche на честь цієї будівлі. Від 1943 року в замку діяла філія Пастерівського інституту, що виробляла вакцину проти тифу, а з 1950 року — проти грипу; 1975 року виробництво перенесли до Лув'є.