Aiguille de Tré la Tête, Альпійська вершина в масиві Монблан, Франція та Італія

Егюїй-де-Тре-ла-Тет - це альпійська вершина в масиві Монблан, що сягає 3 930 метрів, з чотирма вершинами на кордоні Франції та Італії. Гора має скельні утворення та гірські хребти, характерні для високогірної альпійської місцевості в цьому гірському районі.

Перше сходження на східну та південну вершини здійснили 12 липня 1864 року Ентоні Адамс Райлі та Едвард Вімпер із провідниками Мішелем Крозом, Мішелем Пає та Анрі Шарле. Північну вершину (Tête Blanche) підкорили 23 липня 1870 року Адольфус Ворбертон Мур, Горас Вокер, Якоб Андерегг і Йоганн Яун, а центральну — 8 серпня 1878 року Мартіно Баретті з провідниками Макінья та Сібіє. Найвища точка, центральна південно-східна вершина 3930 м, лежить повністю в Італії.

Назва Tré la Tête, приблизно «за головою», позначає ланцюг, що з'єднує вершини з Dômes de Miage. Найвища точка — центральна південно-східна вершина 3 930 м — лежить повністю на італійській території; на французькому кордоні розташована лише північно-західна вершина. Західний схил належить до природного заповідника Contamines-Montjoie.

Досвідчені альпіністи досягають вершини східно-північно-східним гребенем до притулку Бівуак Райнетто з технічною складністю PD+ за альпійською шкалою. Сходження вимагає міцних навичок скелелазіння та льодолазіння, а також попереднього альпійського досвіду.

У вересні 2007 року турист знайшов на льодовику, на висоті близько 2500 м під стежкою, тіло альпініста. Це був 24-річний чоловік, який зник 4 серпня 1954 року разом із 21-річним братом і 16-річною сестрою, повертаючись з Aiguille de la Lex Blanche (3697 м); тіла двох інших лежали за два кілометри вище від язика льодовика.