Convent of the Cordelieres, Історичний монастир у Провені, Франція

Монастир Кордельєр у Провені — колишній монастир кларисок, заснований 1248 року на пагорбі на північний схід від міста, поза мурами. З монастирських будівель збереглися зала капітулу й західний обхід хору; клуатр класифіковано як пам'ятку історії 1846 року, решту будівлі — 1960 року. Довгі світлі корпуси з крутими сірими дахами й стрункий шпиль стоять за низьким муром із брамою.

Монастир засновано 1248 року Теобальдом I Наваррським на пагорбі на північний схід від Провена, поза міськими мурами. 1253 року в монастирській церкві поховали його серце, а 1270 і 1271 року — сина Теобальда II та невістку Ізабеллу Французьку. 1749 року Людовик XV перетворив його на шпиталь, а під час революції громаду розпустили. Клуатр внесено до реєстру історичних пам'яток 1846 року, решту будівлі — 1960 року.

Це був монастир кларисок, а не францисканців: Теобальд I Наваррський заснував його 1248 року для кларисок, і він діяв до революції. Назва Cordelières походить від вузлуватої мотузки францисканської родини. Серце засновника поховали в монастирській церкві 1253 року, а тіло спочиває в Памплоні.

Колишній монастир стоїть на пагорбі Мон-Сент-Катрін на північний схід від Провена, поза середньовічними мурами й навпроти графського палацу. Нині будівлі займають архів Direction du patrimoine et des monuments nationaux і школу туризму, тож як музей їх не відвідують. Від монастирських часів збереглися зала капітула й західний обхід хору. Дістатися можна пішки з верхнього міста; комплекс видно від брами та терасованих підпірних мурів.

Монастир був домом кларисок, а не францисканським конвентом, і не мав жодного зв'язку з паризьким клубом кордельєрів. Його засновник Теобальд I Наваррський помер 1253 року: серце поховали в монастирській церкві, а тіло спочиває в Памплоні. Його син Теобальд II (пом. 1270) та невістка Ізабелла Французька (пом. 1271) також були тут поховані, але церква занепала під час Столітньої війни, і жодних гробниць не збереглося.