Collégiale Notre-Dame de Vitry-le-François, Барокова церква у Вітрі-ле-Франсуа, Франція

Колегіальна церква Нотр-Дам на площі д'Арм має фасад із бежево-сірого каменю, поділений на три рівні частини: дві квадратні вежі фланкують центральну ділянку тієї ж ширини, кожна з трьома ярусами приблизно однакової висоти, підкресленими колонами й карнизами. Північна вежа зводилася з 1629 року, південна — у 1683 році. Перед фасадом стоїть темний кам'яний фонтан зі скульптурною фігурою.

Після зруйнування Вітрі-ан-Пертуа військами Карла V у 1544 році місто відбудували за шаховим планом, а з 1557 року слугувала дерев'яна церква. Перший камінь теперішнього храму заклали 1629 року; будували навколо старої церкви, почавши з північної вежі, далі бічні каплиці, а 1683 року додали південну вежу. 1755 року дах закрили, що дозволило розібрати дерев'яну церкву; хор завершили лише наприкінці XIX століття за монсеньйора Ноттена. Бомбардування 1940 року спалило кроквяну систему.

Церква зберігає речі з розпущених монастирів: орган Жака Кошу, встановлений тут 1791 року, походить з абатства Труа-Фонтен, а головний вівтар 1716 року, зроблений для церкви в Реймсі, побував у Шалоні й був куплений для Вітрі 1875 року. Над лавами висить картина Буазо «Проповідь на горі».

Церква стоїть на площі д'Арм у шаховому плані, закладеному після 1544 року. Наву збудували навколо старішої дерев'яної церкви: спершу північну вежу, південну лише 1683 року. Хор і обхід завершили 1898 року завдяки пожертві графа де Фелькур.

Під час Першої світової війни церкву реквізували під шпиталь: операційні столи стояли в бічних каплицях, а поранені лежали на солом'яних постелях у навах. Бомбардування 1940 року спалило кроквяну систему даху, але більшу частину оздоблення, зокрема орган 1788 року, вдалося врятувати.