Lac de Villefort, Штучне озеро в департаменті Лозер, Франція

Лак-де-Вільфор, також озеро Байяр, — водосховище греблі Вільфор, яку EDF збудувала у 1957–1964 роках у вузькій долині на північний захід від Вільфора в департаменті Лозер. Гребля утримує 37 мільйонів кубометрів води на 136 гектарах на висоті 580 м. Її світло-сіра, ледь вигнута стіна має низький парапет-доріжку вздовж гребеня та невелику вежу біля лівого берега; вода тягнеться до лісистих пагорбів.

Озеро було створене в 1950-х роках шляхом будівництва дамби і почало наповнюватися водою в 1964 році, перетворивши долину Байар. Затоплення долини призвело до затоплення кількох поселень, включаючи історичні споруди, такі як міст 19 століття, який іноді стає видимим, коли рівень води падає.

Назва походить від села Вільфор поблизу, яке має глибоке коріння в цьому гірському регіоні. Сьогодні озеро стало місцем зустрічей, де місцеві жителі та відвідувачі проводять час разом, що свідчить про зміну від початкового призначення як суто інженерного проекту.

Навколо озера прокладено 7,3-кілометрову прогулянкову стежку, а озеро з околицями з 1972 року внесено як охоронювана територія площею 340 гектарів. Прогулянкове судноплавство та спортивні заходи регулює префектурний наказ від 1 червня 2016 року, а знаки обслуговує об'єднання громад Вільфора. У 2019 році префектурним наказом заборонили купання й споживання риби через токсичні водорості (нейротоксичні ціанобактерії).

Присілок Байар, де мешкало близько тридцяти осіб, експропріювали й повністю затопили під час наповнення водосховища. Жила Байар старої гірничої концесії, яку розробляли до 1931 року, лежить у цьому затопленому селі; перед облаштуванням берегів там не проводили археологічних досліджень.