Lac de la Maix, Льодовикове озеро у Вогезах, Франція.

Озеро Лак-де-ла-Мекс лежить за 3 км від Вексенкура в улоговині, виритій льодовиком близько 12 000 років тому в пісковикових Вогезах. Біля трав'янистого берега крізь мілку воду видно світле кам'янисте дно, а далі, до лісистого берега, вода стає непрозорою зелено-синьою. Поруч із каплицею стоїть кам'яний саркофаг.

Близько 1070 року якийсь Реньє оселився в цьому відлюдному місці й з дозволу абата Берше із Сенона звів скромну церкву над підземною каплицею. Єпископ Пібон освятив святилище на честь Пресвятої Трійці в майські нони 1090 року, а наприкінці XII століття церкву розширили. Поруч із каплицею стоїть кам'яний саркофаг, висічений у XII столітті, подібний до саркофагів От-Сей.

Назва озера походить від латинського meix — невеликого поділеного маєтку навколо відлюдницької оселі. Легенда розповідає про скрипаля, який змусив селян танцювати понад дзвін на месу; земля розступилася, і вони потонули в озері, що піднялося. Каплиця присвячена Святій Трійці, і в день Трійці відбувалося паломництво.

Озеро лежить за 3 км від центру Вексенкура, на південно-західному краю масиву Денон. Вода надходить із джерел вище за течією, а надлишок стікає під землею, а не по поверхні. Верби звисають гіллям понад десять метрів над водою, заважаючи огляду з півдня та заходу.

Назва озера походить від старофранцузького «meix» — невеликого поділеного маєтку, центром якого були святилище, каплиця, скит, сади, фонтан і шпалерні фруктові сади. За кілька сотень метрів стояла ферма de la Maix, що доглядала землі маєтку. Перехід від «Mer» до «lac de la Maix» стався пізно, у XVIII столітті.