Abbaye Notre-Dame de Langonnet, Монастир у Лангонне, Франція

Абатство Нотр-Дам де Лангонне — колишній цистерціанський монастир, будівлі якого розташовані навколо квадратного двору. Висока квадратна вежа з круглим циферблатом і загостреним дахом височіє на стику двох крил; стіни, що виходять у двір, мають ряди арочних вікон, а на першому поверсі — аркаду з круглих арок. Зал капітулів датується XIII століттям, а церкву освячено 1789 року.

Монастир засновано 20 червня 1136 року Конаном III, герцогом Бретані, та його матір'ю Ерменгардою Анжуйською; дванадцять ченців прибули з абатства Л'Ом у Луар-і-Шері. Зруйнований під час війни за бретонську спадщину, він був відбудований між 1470 і 1518 роками абатами Венсаном і Анрі де Кергоет. Більшість сучасних будівель датується 1650–1780 роками, а церкву освячено 1789 року.

Абатство завдячує назвою Нотр-Дам, а його церкву освятив у 1789 році абат Франсуа Шеврель. Від 1857 року воно належить Конгрегації Святого Духа, чиї місіонери 1880 року керували тут середньою школою та новіціатом. 7–8 серпня 1880 року реліквію правої плечової кістки святого Маврикія перенесли сюди з Карнуе перед 20 000 вірян.

Абатство розташоване на південний схід від села Лангонне, на дорозі до Плуре, у деканаті Гурен. Воно досі належить Конгрегації Святого Духа, тому частина комплексу не відкрита для відвідувачів; біля входу варто запитати, які ділянки можна оглянути. Зал капітулу в стрілчастому стилі датується XIII століттям.

Наполеон I заснував кінний завод декретом від 10 червня 1806 року, з сорока жеребцями та десятьма племінними кобилами. Генерал барон де Вімпфен заперечив у звіті від 28 травня 1807 року, назвавши Лангонне «найжахливішою пустелею Нижньої Бретані» і зазначивши, що постачання можливе лише в Понтіві чи Еннебоні. 1843 року на заводі було сімдесят жеребців.