Château d'Héricourt, Середньовічний замок в Ерікурі, Франція

Замок Ерікур — середньовічна фортеця, від якої збереглася лише головна вежа, звана Іспанською, на вапняковому пагорбі в північній частині міста. Вежа складена з нерівних жовто-бурих кам'яних блоків, кути й обрамлення отворів — з червонувато-коричневого каменю. Вона має чотири яруси: вгорі високі здвоєні вікна в темних дерев'яних рамах і ще три такі пари нижче, малі квадратні віконця, зсунуті праворуч, а в основі — широкі арочні дерев'яні двері. З обох боків прилягають низькі будівлі з червоною черепицею.

Замок згадується вже у XII столітті й належав дому Монфокон до 1397 року, а дому Вюртембергів — до 1793 року. 1561 року його захопили війська Ульріха VI Вюртемберзького; в описі згадано чотири вежі, рів, підйомний міст, чотирнадцять мебльованих кімнат, шовкові тканини зі срібними дзвіночками та срібний посуд вартістю п'ять-шість тисяч франків. У XVIII столітті його здебільшого розібрали.

Йоганн Якоб Фробергер, придворний органіст вюртемберзьких герцогів, жив у замку з 1663 року до своєї смерті 1667 року як гість принцеси Сибілли Вюртемберзької, учителем музики якої він був. Композитор клавірних сюїт і токат провів свої останні роки в Ерікурі, що тоді належав дому Вюртембергів.

Ця класифікована історична пам'ятка з 1913 року запрошує відвідувачів дослідити Іспанську вежу та середньовічні залишки укріплень. Доступ може відрізнятися залежно від стану руїн, тому бажано заздалегідь перевірити поточні умови відвідування.

Опис взяття 1561 року згадує гармату, перевезену до Монбельяра, названу Bergère d'Héricourt, таку велику, що в ній могла вміститися людина, завдовжки п’ять футів. Той самий текст перелічує чотирнадцять мебльованих кімнат, шовкові завіси зі срібними дзвіночками та срібний посуд вартістю п’ять-шість тисяч франків.