Ligurische Grenzkammstraße, Гірський перевал у Приморських Альпах, Італія та Франція

Лігурійська прикордонна гірська дорога це 63-кілометрова неасфальтована військова дорога від Колла Мелоза до розвилки на Колле-ді-Тенда, більша частина якої лежить вище 2000 метрів. Її поверхня зі світлого гравію та землі всіяна камінням; низькі прямокутні бетонні блоки стоять уздовж правого краю, а ліворуч піднімається трав'янистий скелястий схил. Дорога кілька разів перетинає французько-італійський кордон.

Головну ділянку проклали як військову дорогу між світовими війнами, за часів Муссоліні, і тоді ж утримували. Уздовж хребта стоять форти, як-от Форте Чентрале на перевалі Тенда (1880); більшість високогірних фортів зведено між 1880 і 1940 роками. Дорога кілька разів перетинає французько-італійський кордон, бо до 1947 року його лінія частково була іншою.

Назва Via Marenca означає «дорога до моря»; мули перевозили нею сіль, анчоуси, оливки й сир, а контрабанда солі в обхід скасованого 1790 року податку ґабелла сприяла розгалуженню цих шляхів. Дорога була й паломницьким маршрутом до святині Нотр-Дам-де-ла-Салетт, а солоні анчоуси досі лишаються основою п'ємонтської bagna càuda.

Маршрут завдовжки 63 км пролягає від Colla Melosa до розвилки на Colle di Tenda, а центральна ділянка близько 30 км є платною для моторизованих транспортних засобів. У вівторок і четвер рух моторизованого транспорту закритий; велосипедисти й пішоходи не платять і можуть користуватися дорогою весь тиждень. Вона відкривається після танення снігу, влітку та восени.

Дорога кілька разів перетинає французько-італійський кордон, що незвично для військової дороги; це пояснюється тим, що лінія кордону в цьому регіоні до 1947 року частково проходила інакше. Путівник Denzel альпійськими дорогами оцінює проїзд від складного до дуже складного (SG 3-4, SG 4-5).