Sentier des Roches, Гірська стежка у Вогезах, Верхній Рейн, Франція

Сантьє-де-Рош сполучає Коль-де-ла-Шлюхт (1139 м) і Краппенфельс (980 м) на відстані близько 3 км над цирком Шлюхткессель. Стежка з ґрунту й каміння піднімається між тріщинуватими гранітними стінами; з одного боку по скелі йде сталевий тросовий поручень, прикріплений кронштейнами, з іншого — схил падає біля низької рослинності. Круті ділянки забезпечені тросами, залізними поручнями, драбинами й містками, а одна ділянка прорубана просто в скелі.

Гайнріх Штромаєр, головний лісничий і голова мюнстерського Club Vosgien, запропонував 1910 року стежку між Col de la Schlucht і Франкенталем. Роботи почалися в липні 1910 року з приблизно сорока добровольцями та фірмою Scandella, яка застосовувала динаміт у скелі. Стежку завершили влітку 1911 року й урочисто відкрили 6 серпня 1911 року; витрати сягнули 6000 марок, а 1912 року клуб назвав її Штромаєрівською стежкою.

Назва стежки змінювалася разом з історією: у 1911 році її відкрили як Strohmeyerpfad на честь лісника Гайнріха Штромаєра, після Першої світової війни перейменували на Sentier des Roches, а до сторіччя повернули первісну назву. Маршрут позначено синім прямокутником GR 531, і французька армія досі використовує його для навчальних маршів.

Стежка вимагає міцної ходи та впевненості на висоті, особливо на крутих ділянках, захищених металевими тросами. Найкращі умови для прогулянок з травня по жовтень, коли земля суха.

В одному місці стежку прорубали безпосередньо в скельній стіні: туристи проходять коротким проходом, пробитим динамітом, а не природною печерою. Роботи в 1910–1911 роках виконувала фірма Scandella, яка на найтвердіших ділянках застосовувала вибухівку. Стежка завдовжки близько 3 км і щороку приваблює приблизно 40 000 туристів.