Parc des Sources de la Bièvre, Парк у Гіянкурі, Франція.

Парк джерел Б'євр — зелена зона площею 60 гектарів у Гіянкурі в департаменті Івлін, спроєктована 1975 року ландшафтним архітектором Полем Суном і архітектором Бертраном Лемуаном. Вона з'єднує торговий центр Сен-Кантен-ан-Івлін з долиною Б'євр, що має статус охоронної території з 7 липня 2000 року. У саду Жарден дю Парк є лабіринт із живоплоту, дитячі майданчики та розарій, розташовані вздовж міської водної лінії.

Парк спроєктували 1975 року ландшафтний архітектор Поль Сун і архітектор Бертрен Лемуан для кварталу Парк у Гіянкурі. Ставок Етан-де-Русьєр облаштували в 1970-х роках для регулювання дощових вод із забудованих зон. 1999 року Дані Караван створив Carré urbain, після того як заплановану на 1988 рік білу вежу відкинули через витрати. Ліс Буа-де-Русьєр позначено на плані інтендантства 1787 року як «plan de Trou».

Назва парку оманлива: джерела зазначають, що ця зелена зона мала просту назву «le Parc» і належала до кварталу Parc у Гіянкурі, а формулювання «parc des Sources de la Bièvre» є хибним. Справжнє джерело Б'єври лежить у присілку Був'є, куди можна дійти пішки через пішохідний місток від Jardin de l'Aqueduc. Біля підніжжя живоплотного лабіринту досі є два ставки, позначені ще на плані 1787 року «plan de Trou».

Головний вхід розташований на бульварі Вобан, між Будинком комунікації Массіміліано Фуксаса та університетською бібліотекою Гіянкура роботи Жака Ріпо і Деніз Дюар. Звідти йдуть за водою, що витікає зі скульптур Марти Пан. З саду Акведука пішохідний місток веде до присілка Був'є, де б'є джерело Б'євр.

Великий ставок у центрі керує дощовими стоками з навколишніх забудованих територій, слугуючи як природним елементом, так і функціональною системою. Ця подвійна роль показує, як управління водою та відпочинок переплетені в дизайні парку.